Rally готується до свят
Різдво з дітьми у Чернігові
На Чернігівщині кутю колись ставили в гніздо з сіна, а діти квоктали й мукали, поки тато ніс її до столу. Чернігівський музей імені Тарновського досі зберігає близько сотні різдвяних прикрас.
Різдвяні події 2026 року з’являться наприкінці листопада
Ми уточнюємо в кожного організатора цьогорічні різдвяні події у Чернігові. Підпишіться, і ми напишемо вам у день, коли вони з’являться на сайті.
Безкоштовно. Напишемо в день публікації, а потім раз на тиждень надсилатимемо нові події у Чернігові. Відписатися можна будь-коли.
Історія Різдва у Чернігові
Кутя в гнізді з сіна і сніп жита з Антонівки
На Святвечір на Чернігівщині кутю варили з пшениці, а в Корюківському районі ще й з ячної чи перлової крупи. Горщик ставили на покуті в «кубельце» із сіна, а поруч стояв узвар із сушених яблук і груш. У селі Антонівка батько заносив сніп необмолоченого жита, клав його біля куті й розсипав у сіні дрібні монети, а діти з галасом їх збирали. Родина сідала до столу, коли на небі з'являлася перша зірка, і всі їли зі спільних мисок: так, кажуть у Прилуках, у домі буде мир і лад.
Сто ялинкових прикрас у музеї Тарновського
Чернігівський історичний музей імені Тарновського зберігає близько сотні різдвяних прикрас, і в кожної є своя історія. Науковиця Оксана Глухенька розповіла, що в українських селах ялинок спершу не ставили, а на покуті стояв дідух: перший обжинковий сніп із кольоровими стрічками. Ялинка прийшла із західної Європи і закріпилася у другій половині XIX століття. Її вбирали шматочками цукру, скляним намистом, горішками, пряниками й яблуками. Зірка на верхівці спершу означала Віфлеємську зірку, а скляні кульки мають німецьке коріння.
Квоктали, гелготали й мукали під столом
На Борзнянщині батько ніс кутю від припічка до покуті в рукавицях, а діти й мати в цей час квоктали й гелготали та мукали: «ко-ко-ко, га-га-га, му-у-у», щоб худоба велася в новому році. У Парафіївці після вечері діти залазили під стіл і наслідували домашніх тварин, а за це діставали дрібні гроші. Там само під кути скатертини клали зубчики часнику, а господар підкидав до стелі ложку куті. У Малій Дівиці хату прикрашали голубами з соломи, а в селі Вовчок колядники ходять 8 січня.
Традиції сьогодні
- Багата кутя на Святвечір: Кутю варять із пшениці з маком, горіхами, родзинками й медом. До столу кличуть усіх, щойно засяє перша зірка.
- Дідух на покуті: Обжинковий сніп із кольоровими стрічками ставили на покуті під іконами. Це найстаріша різдвяна прикраса української хати.
- Узвар із сушених яблук і груш: Його варять із сушок, а дехто збирає лісові дички саме до Святвечора.
- Колядування 8 січня у Вовчку: У селі Вовчок колядники, дівчатка й хлопчики в гарних костюмах, ходять 8 січня, як колись у храмовий день.
- Голуби з соломи: У Малій Дівиці хату прикрашали голубами, зробленими з соломи або сіна. Вони означали святий дух.
- Ялинкові прикраси зі старих часів: Шматочки цукру, скляне намисто, горішки й пряники давно вішали на ялинку, а музей імені Тарновського зберігає близько сотні таких прикрас.
Цікавинка для дітей
На Борзнянщині діти колись казали «ко-ко-ко, га-га-га, му-у-у», поки тато ніс кутю до столу, щоб у дворі водилися курочки, гуси й корівки.
Запитання про Різдво у Чернігові
Що таке кутя і чому в неї три види?
Кутя є обрядовою стравою з пшениці з маком, горіхами, родзинками й медом. Її готували тричі: багату кутю на Святвечір, щедру на Щедрий вечір, коли піст уже завершився, і голодну, пісну, перед Водохрещем. Усі три страви на Чернігівщині були різними за складом і за святковістю столу.
Навіщо на Святвечір клали сіно під скатертину й під кутю?
Сіно під скатертиною клали для худоби, щоб їй і наступного року вистачало корму. У Корюківському районі горщик із кутею ставили в «кубельце» із сіна на покуті, а в Малій Дівиці кутю могли поставити на кожушок. Для дитини це можна пояснити як гніздечко для святкової страви.
Що таке дідух і де він стояв у хаті?
Дідухом називали перший обжинковий сніп, який вважали символом духу роду. У старих українських хатах він стояв на столі під іконами, на покуті, найсвятішому куті оселі, і його прикрашали кольоровими стрічками. Ялинок у селах спершу не ставили, тому саме дідух був головною різдвяною прикрасою.
Коли на Чернігівщині сідали до святвечірнього столу?
На Чернігівщині вечеряти починали з появою першої зірки на небі. Доти ніхто не їв, а маленьким дітям давали лише варену картоплю. У Прилуках вечеряли довго, їли зі спільних мисок, і ніхто не вставав із-за столу, крім господині, яка подавала страви.
Чому діти квоктали й мукали, коли заносили кутю?
Так робили на Борзнянщині: батько в рукавицях ніс горщик із кутею до покуті, а діти й мати наслідували звуки тварин, «ко-ко-ко, га-га-га, му-у-у». Вірили, що тоді худоба й птиця добре водитимуться в новому році. Тепер цей звичай уже призабутий, його згадують як стару забавку.
Для чого в Парафіївці клали часник під скатертину?
У Парафіївці зубчики часнику клали під скатертину на чотири кути столу. Вірили, що так відганяють усе лихе. Перед вечерею господар підкидав до стелі ложку куті, а після неї маленькі діти залазили під стіл і голосами тварин просили добра для господарства, за що отримували дрібні гроші.
Із чого варили узвар на Святвечір?
Узвар варили із сушених яблук і груш. У Корюківському районі їх називали «кришениками». Звичай склався, коли ці фрукти росли переважно в лісі, а предки збирали дички для сушіння. Дехто й тепер збирає лісові яблучки та груші саме для святвечірнього узвару. У Малій Дівиці його варили ще й із цукрового буряка.
Які страви ставили на стіл на Сновщині?
На Сновщині на різдвяний стіл подавали тушковану капусту з пшоном, горохову кашу зі шкварками та червоний борщ із карасями. У Кіптівській громаді серед дванадцяти пісних страв стояв також пісний борщ. Для кожного району були свої улюблені святкові страви, хоча кутя була в усіх.
Що таке кваша зі Срібнянщини?
Кваша є особливою різдвяною стравою зі Срібнянського району. Цукровий буряк варили в печі, заварювали ним борошно трьох видів, якому давали вкиснути близько дванадцяти годин. Потім додавали сухофрукти зі слив чи вишень і цукор. Їли квашу охолодженою. Це домашній рецепт, який записали зі слів жительки села Дейманівка.
Чому в селі Вовчок колядують 8 січня?
У селі Вовчок колядники ходять 8 січня, і цей звичай зберігся з давніх часів. Колись цей день був у селі храмовим. Храмові дні з роками змінилися, а колядувати в цей день діти й дорослі не припинили. Вони вбираються в гарні костюми, щедрують і отримують цукерки.
Навіщо в Антонівці розсипали монети в сіні?
У селі Антонівка Варвинського району батько заносив сніп жита і ставив його біля куті. Потім розсипав у сіні дрібні монети, а діти з галасом їх збирали. Він примовляв: «Нехай гніздяться та квокчуть квочки». Зерно зі снопа навесні давали курям, а солому стелили в гнізда.
Чому до 14 січня не виносили сміття?
У Варвинському районі з Різдва до 14 січня сміття з хати не виносили, щоб не вимести разом із ним власну долю. Уранці 14 січня господиня підсипала цим сміттям дерева в саду, підв'язувала їх солом'яним перевеслом і казала дереву, щоб воно родило й годувало дітей.
Чим прикрашали ялинку в давнину на Чернігівщині?
Ялинку прикрашали шматочками цукру, скляним намистом, горішками, пряниками, яблуками, а також цукерками й випічкою. Про це розповіла науковиця Чернігівського історичного музею імені Тарновського Оксана Глухенька. Штучні прикраси почали використовувати у ХХ столітті, а в 1950-ті іграшки робили за мотивами дитячих казок.
Звідки взялися скляні кульки на ялинці?
Скляні кульки пов'язують із німецьким звичаєм прикрашати ялинку яблуками. За легендою, у XIX столітті в Саксонії був неврожай яблук, тож замість них відлили скляні кульки. Деякі прикраси мали форму надкушеного яблука, як біблійний символ забороненого плоду. Такі іграшки зберігає й чернігівський музей.
Що означає зірка на верхівці ялинки?
Науковиця чернігівського музею імені Тарновського Оксана Глухенька пояснює, що зірка на верхівці спершу означала Віфлеємську зірку. Дитині можна сказати просто: зірка на дереві нагадує про ту зірку, про яку співають у колядках. А перша зірка на небі й досі дозволяє сісти до святвечірнього столу.
Коли в Україні з'явилася ялинка і звідки вона прийшла?
Традиція ставити й прикрашати ялинку прийшла із західної Європи. В Україні вона закріпилася у другій половині XIX століття. До того в українських оселях на Різдво стояв дідух. Тому дідух, сніп зі стрічками на покуті, старший за ялинку в українських оселях.
Скільки різдвяних прикрас зберігає музей імені Тарновського?
Чернігівський історичний музей імені Тарновського зберігає близько сотні різдвяних прикрас. Не всі вони ялинкові, бо раніше в українських селах ялинок не ставили. Про колекцію й про те, як змінювалася мода на іграшки, охоче розповідає науковиця музею Оксана Глухенька, тож у музеї є що показати дітям.
Коли на Чернігівщині колядують і «рожествують»?
Колядували парубки, дівчата й діти на Святвечір, а «рожествували» на Різдво з першою ранковою зіркою, сповіщаючи про народження Христа. Колядники співали вдома в господарів і отримували за це цукерки й гроші. У селі Вовчок і досі колядують 8 січня, бо колись цей день був там храмовим.
Чи є в Чернігові різдвяний ярмарок і де його шукати?
Про ярмарок і події сезону 2026 року ми розповімо в Різдвяному путівнику Rally Takes the Train для Чернігова. Розклад з'явиться там наприкінці листопада, щойно організатори його оголосять. А до того часу можна разом із дітьми прочитати історію місцевих святкових звичаїв.
Де знайти різдвяні заходи в Чернігові на 2026 рік?
Усе про різдвяні заходи 2026 року збиратимемо в Різдвяному путівнику Rally Takes the Train для Чернігова. Розклад та дати додамо наприкінці листопада. А поки що історія допоможе пояснити малятам, чому на столі кутя на сіні, звідки дідух і чим колись вбирали ялинку.
Джерела
- Як святкували Різдво на Чернігівщині, Суспільне Чернігів
- Чим прикрашали ялинку в давнину, Суспільне Чернігів
- Традиції Різдва: обряди на Святвечір Чернігівщини, Чернігівський обласний центр народної творчості