Rally готується до свят
Різдво з дітьми у Запоріжжі
У запорізькому степу хвойних дерев майже не було, тому Різдво зустрічали з дідухом, а в оселі висів солом'яний павук. Козаки на Хортиці навіть мали свій різдвяний дарунок, ралець.
Різдвяні події 2026 року з’являться наприкінці листопада
Ми уточнюємо в кожного організатора цьогорічні різдвяні події у Запоріжжі. Підпишіться, і ми напишемо вам у день, коли вони з’являться на сайті.
Безкоштовно. Напишемо в день публікації, а потім раз на тиждень надсилатимемо нові події у Запоріжжі. Відписатися можна будь-коли.
Історія Різдва у Запоріжжі
Дідух для степу, де майже не росла ялина
Запорізький майстер Світовит Пашник розповідає: у степу хвойних дерев зазвичай не було, тому там неодмінно ставили дідуха, а вже згодом звичай поширився на всю Україну. Дідух міг бути одним великим снопом пшениці або мати три «ніжки». Священний сніп брали під час жнив, зберігали в коморі, а на Святвечір господар урочисто заносив його до хати. Ще одна солом'яна прикраса, павук, символізувала Всесвіт: його плели з розмочених соломинок, вішали в оселі на цілий рік, а наприкінці року виплітали нового.
Різдво на Січі: лампади, колядки й ралець
Запорізькі козаки напередодні Різдва повертались на острів Хортиця, щоб прийти на літургію в січову Покровську церкву. У куренях перед іконами запалювали лампади, а свято супроводжували колядки й гостини, які тривали до Нового року. За свідченням очевидця середини XVIII століття, на Різдво до Січі з'їжджалося близько п'яти тисяч козаків. 25 грудня вони купували лисячі шкури й великі калачі та йшли з ними до кошового: цей дарунок називали «ралець». Другого дня йшли до судді, третього до писаря.
Часник на кутах столу і тепла кутя на підвіконні
Запорізька культурологиня Льона Радченко згадує, що на кутах святвечірнього столу клали часник, а під скатертину солому й часникові зубчики для здоров'я. Страви були пісні: смажена з цибулею квасоля, короп, вареники з різними начинками, голубці з грибами, галушки без сметани, квашена капуста. Кутю вона ставить ще й на підвіконня, і вона має бути теплою. Вечерю починає найстарша людина в родині молитвою «Отче наш». На столі могли стояти узвар і круглий калач, символ коляди та сонця.
Традиції сьогодні
- Степовий дідух: Сніп пшениці чи жита, який ставлять поруч із кутею. За словами майстра, нині його охоче роблять у школах і вдома.
- Різдвяний павук: Солом'яна мереживна прикраса з ромбів і геометричних фігур, що символізує Всесвіт.
- Ялина або вишенька: У давнину прикрашали ялину їстівним: яблуками, горіхами, хлібними виробами. Не було хвої, брали вишню зі стрічками.
- Кутя на покуті: Її ставлять на кут столу біля дідуха, і першими три ложки бере господар.
- Святвечір із пісними стравами: Квасоля, вареники, голубці з грибами, галушки без сметани, капуста.
- Вертеп у соборі Святої Трійці: У кафедральному соборі Святої Трійці у Запоріжжі показували вертеп 25 грудня 2023 року.
Цікавинка для дітей
На Запоріжжі, де в степу майже не росла ялина, у хаті ставили дідуха зі снопа пшениці, а на ялинку іноді вбирали вишеньку зі стрічками.
Запитання про Різдво у Запоріжжі
Що таке дідух і чому він такий поширений у степовій Україні?
Дідух є солом'яним виробом, зібраним зі снопа пшениці чи жита, символ багатства землі. Майстер Світовит Пашник каже, що у степу хвойних дерев зазвичай не було, тому дідуха ставили обов'язково, а згодом цей звичай поширився на всю Україну і став символом Різдва.
Як виглядав справжній запорізький дідух?
Дідух міг бути одним великим снопом пшениці, або ж мав додатково три «ніжки». За словами запорізької дослідниці традицій Ольги Плечун, справжній оберіговий дідух робили з пшениці або жита, і вважали, що він збирає благословення для родини. Нинішні дідухи часто прикрашають квітами та стрічками.
Де зберігали сніп до Святвечора?
Коли люди виходили косити жито, пшеницю чи овес, вони брали священний сніп до комори. Там він стояв до Святвечора, а тоді господар урочисто заносив сніп із комори до хати. Так дідух ставав головною прикрасою різдвяної вечері, поряд із кутею та святковим столом.
Як у степовому краї плели солом'яного павука?
Павук є солом'яною мереживною прикрасою. Соломинки замочували в гарячій воді, щоб були гнучкими, нарізали й виплітали з них ромбічні геометричні фігури. За словами Ольги Плечун, такий павук символізував Всесвіт і впорядковував світ у домі. Ольга Плечун вивчає українські традиції понад десять років.
Скільки часу в оселі висів павук і що з ним робили наприкінці року?
Павук висів в оселі цілий рік і, за розповіддю Ольги Плечун, забирав усі негоди. Наприкінці року його знімали, а замість нього виплітали нового. Тож кожного грудня родина робила нову солом'яну прикрасу і вішала її на старе місце, поряд із дідухом на святковому столі.
Чим прикрашали ялину в давнину на Запоріжжі?
Українці часто прикрашали ялину або хвойні гілочки чимось їстівним, що може з'їсти й тварина: яблуками, горіхами, хлібними виробами. Зазвичай ялину наряджали одну на все село, тож ласощами з неї могли поласувати навіть птахи й звірі. Про це розповіла запоріжанка Ольга Плечун, яка понад десять років вивчає українські традиції.
Чому замість ялинки іноді прикрашали вишню?
Якщо поруч не було хвої, предки часто наряджали вишеньку: стрічками, яблучками, а дівчата вішали свої намистинки. Дослідниця традицій пояснює, що вишня означала молодість і красу. Тож у степовому краї навіть без хвої знаходили, що прикрасити на свято, і вишенька зі стрічками ставала маленькою святковою красунею.
Що таке кутя і хто починає святвечірню вечерю?
Кутя є обов'язковою стравою Святвечора. Її ставили на покуть, на кут столу, біля дідуха, і першим, коли сідали до столу, брали по три ложки куті. Першим починав господар дому, газда. Так кутя відкриває вечерю. За розповіддю Ольги Плечун, кутю готували ще й на знак шани до пращурів, тож у ній уся пам'ять роду.
Навіщо кутю ставлять на підвіконня?
Льона Радченко розповідає, що ставить ритуальну кутю ще й на підвіконня, а хвіртку лишає причиненою: за давнім повір'ям це частування на знак шани до предків, і кутя має бути теплою, з парою. Це красива історія, яку можна розповісти дитині перед вечерею.
Для чого на кутах святвечірнього столу кладуть часник?
Згідно зі спогадами культурологині Льони Радченко з дитинства, на кутах столу обов'язково розкладали часник, щоб відлякувати злих духів. Ольга Плечун додає, що під скатертину клали солому й зубчики часнику, а це робили для здоров'я. Для малюків такий часник стає цікавою загадкою на столі.
Які страви ставили на запорізький святвечірній стіл?
Культурологиня називає квасолю, яку смажили з цибулею, рибні страви на кшталт коропа, вареники з різними начинками, голубці з грибами чи овочами, галушки без сметани, квашену й тушену капусту. На Святвечір усі страви мали бути пісними, а подавати їх зручно було порційно, щоб кожен міг взяти що завгодно.
Чому кажуть про дванадцять страв на Святвечір?
Мало бути дванадцять обов'язкових страв, смачних і поживних. За розповіддю Ольги Плечун, стіл накривали ще й для того, щоб показати темним силам, що цей рід багатий і в нього все є. Тож рясний і веселий стіл був знаком, що в оселі є благословення.
Що означає круглий калач на святковому столі?
На святковому столі могли стояти узвар і круглий калач. За розповіддю Ольги Плечун, калач був символом коляди та сонця: його круглу форму пов'язували з сонцем. Калач легко показати малюкові: він круглий, як сонце. Узвар і калач подавали разом із кутею на святвечірньому столі.
З якої молитви починають святвечірню вечерю в Запоріжжі?
За словами Льони Радченко, найстарша людина в родині має прочитати молитву, адже саме з неї починається вечеря. Зазвичай читають хоча б «Отче наш», а всі уважно слухають, згадують своїх рідних, і лише після цього беруться до їжі. Головне правило цього вечора, щоб родина зібралася разом.
Як козаки святкували Різдво на Хортиці?
Напередодні Різдва козаки повертались на острів Хортиця, щоб узяти участь у літургії в січовій Покровській церкві. У куренях запалювали лампади перед святими іконами й кадили ладаном. Святкування супроводжувалось колядуванням і гостинами, які тривали до Нового року, тож весела пора була довгою.
Що таке «ралець»?
Ральцем називали різдвяний дарунок, який козаки приносили кошовому на Запорізькій Січі. За словами Олександра Сурченка з національного заповідника «Хортиця», 25 грудня вони купували лисячі шкури й великі калачі та йшли до кошового. Другого дня йшли до судді, третього до писаря, а четвертого до інших старшин.
Скільки козаків з'їжджалося на Січ на Різдво?
Згідно зі свідченням очевидця, який перебував у середині XVIII століття на Січі, на свято Різдва Христового з'їжджалося близько п'яти тисяч козаків, які були в степах або на рибальстві. Це було не родинне, а спільне козацьке свято. Про це розповів Олександр Сурченко, старший науковий співробітник заповідника «Хортиця».
Чому на Січі Різдво святкували не родинами?
Олександр Сурченко пояснює: на Січі не святкували родинами, бо сім'ями там не жили. Натомість козаки збиралися разом 25 грудня й ішли з дарунками до старшин. Він працює старшим науковим співробітником національного заповідника «Хортиця» і спирається на свідчення очевидця з середини XVIII століття.
Коли запоріжці зустрічають Різдво й Святвечір?
Різдво святкують 25 грудня за новоюліанським календарем, разом із переважною частиною християнського світу. У грудні 2025 року українці відзначали його так утретє. Напередодні, 24 грудня, настає Святвечір, і родини сідають разом за стіл із кутею, узваром і круглим калачем, як згадує запорізька культурологиня Льона Радченко.
Де запорізьким родинам знайти святкові події 2026 року?
Так. Наприкінці листопада запорізький путівник Rally Takes the Train покаже сімейні події сезону 2026 року: ялинки, вертепи й колядки міста. А поки що разом із дітьми можна сплести солом'яного павука, поставити степового дідуха й послухати, як козаки святкували Різдво на Хортиці.
Джерела
- Дідух, різдвяний павук та 12 страв: як традиційно відзначали свято народження Ісуса Христа, Суспільне Запоріжжя
- Які традиції на Святвечір та Різдво на Запоріжжі, Суспільне Запоріжжя
- Різдво на Запорізькій Січі. Як його святкували наші предки, Локатор-Медіа