Rally готується до свят
Різдво з дітьми у Полтаві
На Полтавщині на Різдво випікали червоні пряники-панянки у вигляді дівчини, півня й коня, а дітям дарували їх парами. Їх не їли одразу, а гралися й берегли аж до літа.
Різдвяні події 2026 року з’являться наприкінці листопада
Ми уточнюємо в кожного організатора цьогорічні різдвяні події у Полтаві. Підпишіться, і ми напишемо вам у день, коли вони з’являться на сайті.
Безкоштовно. Напишемо в день публікації, а потім раз на тиждень надсилатимемо нові події у Полтаві. Відписатися можна будь-коли.
Історія Різдва у Полтаві
Кутя на сіні і гість, якого завжди пускали за стіл
Напередодні Різдва на Полтавщині білили хату, мастили долівку глиною й виносили прядки та верстати, бо в свята рукодільничати не можна було. На Святвечір не сварилися, не позичали й не виїжджали з дому. Їсти починали з першою зіркою. Кутю з пшениці чи ячменю варили в окремому горщику, а слово «кутя» з грецької означає «варена пшениця». Додаткову миску з ложкою ставили на покуті, застеленій сіном. Хто стукав у двері на Святвечір, того обов'язково запрошували до столу: казали, що то «Бог прийшов».
Панянки з Котельви: червоні дівчата, півні й коні
У Котельві на Різдво випікають панянки: пісні коржики у вигляді дівчини, півня та коня. Майстриня Людмила Коросташова пече їх уже п'ятнадцять років за рецептом із води, цукру, борошна й амонію як розпушувача. Готові фігурки фарбують у червоний колір, бо він означає все нове й народження, а візерунок наносять жовтим, білим і блакитним. Лінії малюють хвилями, вужицями, завитками й крапками, рівних ліній на панянках не буває. Дітям на Святвечір дарували парну кількість, і не одразу їли: ними гралися, а то й берегли до літа.
Триста колядників біля Успенського собору
Обласний фестиваль вертепів «Різдвяна феєрія» збирає в Полтаві понад три сотні учасників з вісімнадцяти районів. Колядники зустрічаються біля Свято-Успенського собору, а далі йдуть до площі перед театром імені Гоголя. Відкривають фестиваль колядкою «Добрий вечір», яку співають усі разом. Кожна група має по п'ятнадцять хвилин. Колектив із Хорольського району півроку шив костюми й вчив пісні, корони робили самі, а хустки взяли бабусині. На Полтавщині пекли й різні пряники для колядників: в Опішні та Котельві вони мали форму коників, вершників і півників.
Традиції сьогодні
- Панянки з Котельви: Пісні різдвяні коржики у вигляді дівчини, півня й коня фарбують у червоний колір і розмальовують хвилястими візерунками.
- Кутя на сіні під образами: Кутю з пшениці чи ячменю на Святвечір ставлять на покуті, який раніше застеляли сіном.
- Вдосвіта з віршиками: Хлопчики ходили вдосвіта по хатах і читали дитячі віршики, за що отримували цукерки, пряники й дрібні гроші.
- Колядування по хатах: Колядники просять дозволу, співають про народження Христа й бажають господарям щастя, здоров'я та достатку.
- Фестиваль вертепів «Різдвяна феєрія»: Колективи з районів області збираються біля Свято-Успенського собору і разом співають «Добрий вечір».
- Калачі й паляниці: У Полтавському районі калачі клали по краях святкового столу, а у Великобагачанському районі пекли високий хліб «колядка» для дівчат і «паляницю» для хлопців.
Цікавинка для дітей
Полтавські панянки пекли у вигляді дівчини, півня й коня, і діти грали ними, а то й зберігали до літа, бо пряники лише засихали, але не псувалися.
Запитання про Різдво у Полтаві
Чому на Святвечір на Полтавщині не можна було сваритися?
Святвечір, або Багатий святвечір, вважали особливим днем. У цей день не можна було сваритися, лихословити, позичати й давати в борг, а також виїжджати з дому. Це був останній день Пилипівського посту, тому до першої зірки намагалися нічого не їсти. Так розповіла етнологиня Марина Кондратенко.
Коли на Полтавщині сідали до святвечірньої вечері?
Родина сідала до столу, коли на небі з'являлася перша зірка. Увесь день до того тримали суворий піст: їсти могли лише маленькі діти та хворі. Після вечері вся сім'я йшла на службу, а Різдво, як кажуть, приходило в годину північної храмової служби.
Що означає слово «кутя»?
Слово «кутя» з грецької перекладається як «варена пшениця». На Полтавщині наприкінці XIX і на початку XX століття її готували переважно з пшениці або ячменю. Варили в особливому горщику, в якому більше нічого не варилося, або щоразу купували новий. Про це розповіла етнологиня Марина Кондратенко.
Навіщо на покуті ставили додаткову миску куті?
Крім куті для всіх членів родини, на покуті, застеленому сіном, ставили додаткову миску з ложкою. За словами етнологині Марини Кондратенко, ця обрядова страва має окрему назву «коливо», а в «Повісті минулих літ» її згадано ще у XII столітті. Ця страва збереглася в Україні й досі.
Чому на Святвечір обов'язково пускали в дім того, хто постукав?
Людину, яка постукала у двері на Святвечір, обов'язково пускали й запрошували за стіл. Вважалося, що то «Бог прийшов». Тому на Полтавщині гість у цей вечір був бажаним, а не випадковим, і дітям можна пояснити це як звичай гостинності. Після вечері вся родина разом ішла до церкви на службу.
Хто першим колядував на Полтавщині вдосвіта і що за це давали?
У більшості районів вдосвіта хати обходили хлопчики й виконували прості дитячі віршики на вшанування свята. Їх обдаровували цукерками, пряниками й дрібними грошима, а розповіла про це етнологиня Марина Кондратенко. Вважалося, що маленький хлопчик, який першим зайде до хати, принесе родині достаток, багатство та щастя.
Як колядники просили дозволу заспівати?
Перед тим як зайти до хати, молодь чи дітлахи просили дозволу заколядувати. Коли господарі погоджувалися, колядники співали про народження Христа й бажали щастя, здоров'я та достатку. Їх обдаровували солодощами й грошима. Вважали, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.
Що таке панянки і звідки вони?
Панянки є пісними різдвяними пряниками у вигляді дівчини, півня або коня. Їх випікають у Котельві на Полтавщині за старим рецептом. Майстриня Людмила Коросташова каже, що таку випічку пекли й на Сумщині та Харківщині, але найімовірніше, її рознесли саме з Котельви.
Чому панянки фарбують у червоний колір?
За словами майстрині Людмили Коросташової, червоний колір означає все нове й народження. Візерунок на панянках наносять жовтим, білим і блакитним кольорами. Малюнок завжди хвилястий: вужиці, завитки чи крапки. Рівних ліній на справжній панянці вона не бачила ніколи. Тож малюючи, дитина може сміливо робити хвилі.
Скільки панянок дарували дітям на Святвечір?
На Полтавщині панянки дарували дітям на Святвечір обов'язково в парній кількості. Їх не їли одразу: ними гралися, а подекуди берегли до літа чи осені. Особлива рецептура дозволяла подарункові довго зберігатися, адже пряники засихали, але не псувалися, тож дитина могла грати ними кілька місяців.
З чого роблять тісто для панянок?
Панянки пісні, тому їх роблять із пісного тіста. За традиційним рецептом беруть борошно вищого гатунку, воду, цукор і амоній як розпушувач. Ліплять фігурки за старими формами, потім випікають і розмальовують. Людмила Коросташова навчилася цього від місцевих господинь, а форми їй віддали, позичили й подарували.
Які пряники пекли для колядників в Опішні та Котельві?
На Полтавщині пряники для колядників були різноманітним фігурним печивом. В Опішні та Котельві їх пекли у формі коників, вершників і півників. Колядники отримували їх як нагороду за колядки, які вони співали господарям. Нині в Котельві цей звичай продовжують майстрині, які випікають панянки.
Що таке калачі й паляниця на Полтавщині?
У Полтавському районі, зокрема в селі Кованчик, на Різдво пекли калачі й клали їх по краях святкового столу. У Великобагачанському районі дівчата пекли в печі високий хліб: для дівчат він називався «колядка», а для хлопців «паляниця». Про це розповіла етнологиня Марина Кондратенко.
Як готували хату до Різдва на Полтавщині?
До свят готувалися заздалегідь: лагодили тини, прибирали подвір'я, білили стіни, підмазували долівку глиною або притрушували сухою соломою. З кімнат виносили прядки, гребінки й ткацькі верстати, бо в святковий час заборонялося працювати й займатися рукоділлям. Це розповіла працівниця Полтавського краєзнавчого музею.
Яка дата Різдва в Україні?
Нині в Україні Різдво святкують 25 грудня, а Святвечір напередодні, 24 грудня. Це одне з головних християнських свят із власними звичаями, і в кожному районі Полтавщини вони мали свої відмінності. Етнологиня Марина Кондратенко з Полтавського краєзнавчого музею вивчає, як тут готувалися до Різдва й святкували його від кінця XIX століття.
Що таке фестиваль «Різдвяна феєрія» у Полтаві?
«Різдвяна феєрія» є обласним фестивалем вертепів і колядників у Полтаві. На п'ятому фестивалі зібралися понад три сотні учасників аматорських колективів з вісімнадцяти районів. Вони зустрілися біля Свято-Успенського собору й пішли до площі перед театром імені Гоголя. Там вони співали колядки, показували вертепи та різдвяні костюми, а глядачі приходили подивитися.
Яку колядку співають на відкритті «Різдвяної феєрії»?
Фестиваль відкривають колядкою «Добрий вечір», яку співають усі три сотні учасників разом. Далі кожен колектив виступає по п'ятнадцять хвилин, а Гадяцький коледж культури починає програму й виступає тридцять п'ять хвилин. Діти можуть побачити вертепи, вишиванки, хустки й корони, які учасники шили та майстрували самі.
Як готувалися до фестивалю колядники з Хорольського району?
Народний колектив із Хорольського району готувався близько півроку: вчили пісні й шили костюми. Корони учасниці робили самі, коси плели теж самі, а хустки взяли бабусині. Вони привезли до Полтави колядки та щедрівки й виступили у вишиванках і власноруч пошитих костюмах.
Де в Полтаві шукати різдвяні заходи 2026 року?
Полтавські різдвяні заходи 2026 року з'являться в путівнику Rally Takes the Train окремо від цієї історії. Розклад і дати додамо наприкінці листопада, щойно їх оголосять організатори. А історія допоможе дітям зрозуміти, чому на столі кутя, звідки пішли панянки й навіщо колядують.
Чи буде в Полтаві різдвяний ярмарок цього року?
Чи працюватиме ярмарок і де шукати вертепи, путівник Rally Takes the Train для Полтави повідомить наприкінці листопада. До того часу історія допоможе розповісти дітям, як на Полтавщині колядували, пекли червоні пряники-панянки й чекали першу зірку, щоб сісти до столу з кутею.
Джерела
- Традиції святкування Різдва на Полтавщині: як було і як стало, Суспільне Полтава
- У Полтаві відкрили обласний фестиваль Різдвяна феєрія, Суспільне Полтава
- Майстриня із Котельви Людмила Коросташова випікає пряники з дитинства, Суспільне Полтава